Актуальність дисципліни: юридична деонтологія має важливе значення для підготовки правознавців. Це обумовлено необхідністю розбудови в Україні демократичного суспільства, що базується на таких загальнолюдських цінностях, як верховенство права та забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Даний курс є єдиною навчальною дисципліною, який розкриває загальну «картину» юридичної діяльності, як практичної, наукової та освітньої, а також систему юридичної освіти, права і обов’язки студентів та ряд інших питань. Саме студенти другого курсу повинні з перших днів глибоко усвідомити свою майбутню професію юриста, наперед знати, які обов’язки та випробовування їх чекають на практичній роботі й свідомо готувати себе до цього.
Зміст дисципліни можна умовно поділити на окремі блоки. Перший з них утворюють питання, пов’язані з загальною характеристикою юридичної деонтології: історія виникнення і розвитку цієї наукової дисципліни, її предмет, методологія, функції, взаємозв’язки з іншими науками тощо. Другий блок включає розділи про юридичну науку і юридичнуосвіту. Наявність цих питань в курсі деонтології обумовлено тим, що саме юридична наука і юридична освіта мають значний вплив на формування особистості юриста, допомагають йому у сприйнятті деонтологічних принципів професії як беззаперечних вимог, є важливими передумовами для його успішної професійної діяльності у майбутньому. Третій блок присвячений особливостям юридичної спеціальностіі юридичній діяльності. В ньому висвітлюються специфічні риси юридичної професії, формулюються вимоги, яким вона має підпорядковуватися, розглядаються особливості основних видів професійної діяльності юриста та її організаційно-правові аспекти, аналізуються проблеми юридичної практики.
Четвертий блок концентрує увагу на особистих якостях юриста, необхідних для належного виконання ним професійних обов’язків. Сьогодні
юрист-професіонал — це висококваліфікований фахівець в галузі юриспруденції, здатний ефективно працювати на всіх ділянках юридичної практики, зарізними юридичними спеціальностями, особа із сучасним правовим мисленням, високим рівнем правової, моральної, політичної, естетичної культури, людина, озброєна необхідними психологічними знаннями. Роль юридичної деонтології полягає у сприянні формуванню у юриста всіх згаданих складових його професійної культури.
Предмет: юридична деонтологія – це навчальна дисципліна циклу професійної підготовки фахівців за напрямом «Право», спеціальності «Правознавство» предметом вивчення якої знання про майбутню професію юриста, його професійну етику, культуру, психологія, співпраця з колегами, взаємостосунки з громадянами, мудрість спілкування, відомості про юридичну науку та юридичну практику, вимоги до професійних та особистих якостей юриста та про систему формування цих якостей.
Мета дисципліни: дати студентам-юристам основні знання про вимоги до професійних та особистих якостей працівників, ознайомити зі специфікою соціального регулювання їхньої професійної діяльності, розкрити систему формування світогляду юриста. У процесі вивчення цієї дисципліни студенти отримують цілісне уявлення про важливі практичні аспекти юридичної діяльності, норми поведінки працівників, що визначають моральні засади взаємовідносин «юрист – юрист», «юрист – клієнт», «юрист – громадськість». Це сприяє ефективному виробленню у майбутніх спеціалістів професійних навичок пошуку оптимальних рішень у складних ситуаціях, безпосередньо неврегульованих правом. Метою курсу є також формування юриста як професіонала, сприяння виробленню у нього почуття внутрішнього імперативу службового обов’язку та психологічної підготовки до майбутньої правової діяльності.
Завдання дисципліни: формування у студентів поваги до права, до професії юриста, виховання таких рис характеру, як чесність, принциповість, справедливість, порядність тощо. Крім того, опанування знаннями з курсу юридичної деонтології допоможе починаючим юристам визначитися з майбутньою спеціалізацією в межах своєї професії та більш підготовленими і свідомими розпочати тривалий процес свого навчання у ВУЗІ. У результаті вивчення курсу студенти повинні:
знати:
а) на понятійному рівні: основні тенденції розвитку юридичної деонтології, правові явища, культурологічні концепції у праві, місце і роль юриста у суспільстві;
б) на фундаментальному рівні: зміст юридичної деонтології, її принципи, функції та компоненти, співвідношення між юридичною деонтологією, правничою етикою та професійною культурою юриста, мотиви виникнення внутрішнього імперативу службового обов’язку; чинники, які визначають модель сучасного юриста;
в) на практично-творчому рівні: вимоги, які ставляться до особи юриста у правовій державі Україні; причини неправомірної поведінки юристів; проблеми створення професійно-етичного кодексу юриста;
вміти:
а) на репродуктивному рівні: реалізувати вимоги держави щодо формування у юристів високої професійної культури;
б) на евристичному (алгоритмічному) рівні: готувати наукові повідомлення та реферати, формувати свою точку зору в юридичній деонтології;
в) на творчому рівні: формувати власну точку зору і внутрішнє переконання юриста; на при принципі правового почуття впроваджувати духовний зміст законів та інших нормативних документів у практику; виділяти у правових та не правових явищах внутрішній і зовнішній імператив службового обов’язку.
Значення дисципліни є забезпечення означеної мети:
Допомогти студентам розширити та поглибити знання про майбутню професію юриста, його професійну етику, культуру, психологія, співпраця з колегами, взаємостосунки з громадянами, мудрість спілкування, відомості про юридичну науку та юридичну практику; ознайомити з вимогами до професійних та особистих якостей юриста та про систему формування цих якостей; допомогти приймати виважені правомірні рішення в багатьох життєвих ситуаціях.
Міждисциплінарні зв’язки
Юридична деонтологія тісно взаємопов’язана з такими предметами як теорія держави і права, історія держави і права України, конституційне право, кримінальне право, адміністративне право, римське право, філософія, етика, естетика, психологія, логіка і т.ін.
Форми і засоби поточного та підсумкового контролю
До контрольних заходів належать поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять, виконання рубіжної контрольної роботи і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни.
Підсумковий контроль здійснюється під час виконання комплексної контрольної роботи та заліку.
Критерії оцінювання
Оцінка «відмінно» - виставляється студенту, який безпомилково викладає навчальний матеріал, показує глибоке розуміння суті поставлених перед ним питань;
Оцінка «добре» - виставляється студенту, який розкриває суть поставлених питань, добре володіє категоріально-понятійним апаратом, але припускає несуттєві помилки;
Оцінка «задовільно» - виставляється студенту, який поверхово викладає матеріал, припускає багато неточностей та помилок;
Оцінка «незадовільно» - виставляється студенту за незнання матеріалу, невміння користуватися поняттями та термінами, нерозуміння структури курсу та його головних тем.